Чи можна вважати сагу Сутінки серіалом… Гм, я сказала собі і сама собі відповіла: — Так можна! Тож сьогодні ми розберемо на атоми весілля Белли та Едварда. Відразу попереджу: якщо б я була запрошена на ці зйомки в якості флориста, я б усе зробила інакше! Ну не може весілля дівчини, так стрімко прагнучи стати вампіром і (незважаючи на те, що вона говорить нам з екрана) переконаною в тому, що їй доведеться пити кров, вбиваючи для цього людей, виглядати так невинно та… людсько, мабуть.
Отже, сон напередодні святкування приснився Беллі правильний. Червоне на білому, як класика вампіризму, темно-бордові, як венозна кров, троянди у букеті, червоні пелюстки, як бризки цієї крові на білому шляху до алтаря, арка з грубих гілок та без цих зовсім непотрібних білих квітів… невинність? Про що ви, яка невинність, вампіри одружуються лише для того, щоб пити кров. І, як завершальний акорд, кровавий рот нареченого та гори трупів біля алтаря. Оце я розумію, вампірське весілля! Море крові, кров, кров, кров, КРОВИЩА…
Вибачте, я взялася занадто сильно. Тож що ж нам показали? Весілля, як ви пам’ятаєте, знімали в лісі, максимально інтегруючи свято в дику природу. Пеньки, корчі, відсутність асфальту, біло-зелена романтична гамма. І відразу ж сплетені в ручну гірлянди, схожі на гліцінії, і чудова арка з переплетених гілок корілюсу, власне кажучи, неспроможно прихована за безособливою масою квітів. Пам’ятаєте Престона Бейлі? Ну ось. Це «дорого-багато» — явна спроба косплеїти відомого майстра.
Ви напевно знаєте, що на весільних сукнях у кіно не економлять (на відміну від флористики). Створителем справжньої шикарної сукні для Белли стала відома Кароліна Еррера. Розкішна сукня з креп-сатину та французького мережива обійшлася продюсерам у 35 тисяч доларів. Не сильно поступилися і чобітки: їх розробив саме Маноло Бланік, взявши за це всього 1295 доларів! І тут ми підійшли до найболючішої теми будь-якого флориста. Букет нареченої на тлі тисяч нарядів і локацій. Букет. Букетик. Ну що я можу вам сказати, якщо ви самі все бачили? Білесенький. Круглесенький. Малесенький. Так, напевно, ароматний — ведь це фрезії та гіацинти. Нудний, взагалі. Звичайний. І ще папороть ця…
Загалом, хоч і не люблю я критикувати, але похвалити мені це весілля, вибачте, не за що. Нудно, банально та передбачувано. Для мене ця Сага — лише нагадування про недооціненість роботи флористів під час зйомок улюбленого мистецтва — Кіно. А як вам? Свою думку тепер можна висловити одразу під цим постом. Посперечаємось
